Вибори Дожа Венеції
Частина Третя
Після формування групи сорока одного, всі виборці йшли на мессу, кожен складав клятву що буде вести себе чесно і справедливо на благо республіки. Пізніше їх зачиняли в одній з кімнат Палацу Дожів, протягом виборів вони не контактували з зовнішнім світом. Цілодобово їх охороняв спеціальний загін моряків до того часу поки дожа не буде обрано.
Кожен виборець писав ім’я свого кандидата на аркуші паперу і кидав його в урну. Переважно це був хтось з Великої Ради. Після цього листки виймались і зачитувались лише імена кандидатів, інформація про то чиє ім’я скільки разів було написане не оголошувалась. В іншу урну опускали листки на кожному з яких було тільки одне ім’я. Якщо кандидат був присутній в залі (тобто був одним з виборців) він виходив, а всі інші обговорювали його кандидатуру. Після обговорення кандидата запрошували зайти і відповісти на запитання або спростувати висунуті в його адресу звинувачення. Коли кандидат у дожі відповів на всі запитання, відбувалось анонімне голосування, якщо він отримував двадцять п’ять голосів він ставав дожом. Ім’я нового дожа оголошувалось людям щоб отримати також згоду народу. Але ця традиція була простою формальністю, незгода венеціанців не мала б впливу на результат таких довгих і важких виборів.
Історик Мартіно да Канале так описує закінчення виборів 1268 року:
Через шістнадцять днів після смерті попередника був обраний Лоренцо Тьєполо. Задзвонили двони Собору Сан Марко і люди почали збиратись біля храму. Вони оточили нового дожа і ... “зірвали одежу з його спини”, таким чином дожу нагадували що він є лицем підвладним і милосердним. Дож босоніж підходив до вівтаря і складав присягу, після цього йому вручали прапор Св. Марка. Його одягали у нову одіж і урочисно несли навколо площі. Дож розкидав монети після чого заходив у Палац Дожів і звідти звертався до народу.
Венеціанська Республіка будучи першою капіталістичною державою Європи понад усе цінувала внутрішній мир і стабільність. Тому аристократія робила все можливе щоб ніхто в республіці не міг отримати необмеженої влади а сама влада передавалась мирно, навіть якщо перехід влади від одного дожа до другого доводилось робити складним і заплутаним. Дожі правили Венецією до кінця 18 століття коли місто було окуповане військами Наполеона і Венеціанська Республіка припинила своє існування.
