четвер, 25 грудня 2014 р.

Різдв'яне Перемиря 1914.

Різдв'яне Перемиря 1914.





Рівно 100 років тому, під час Першої Світової, відбулось різдв’яне перемиря між англійськими та німецькими солдатами. Саме Різдво принесло короткий момент миру у найкривавішій війні за всю попередню історію людсва.



Передріздвяного тижня,німецькі та англійські солдати виходили зі своїх окопів, щоб обмінятися традиційними різдвяними привітаннями. Подекуди, чоловіки з обох сторін сходились на нічиїй землі в Святвечір та Різдво поспілкуватися та обмінятися харчами і сувенірами. Відбувалиcя також спільні поховання загиблих та обмін полоненними; на деяких зустрічах разом колядували. Солдати грали між собою футбол. Проте, мирна поведінка не була повсюдним явищем; бої продовжувались в деяких секторах, в інших – обмежувались угодами про затишшя, щоб позбирати тіла загиблих. Наступного року, кілька підрозділів домовились про припинення вогню, але це перемир`я не набуло такого поширення як в 1914 році. Частково це пов`язнано з суворими заборонами щодо братання командуванням обох сторін. В 1916 році солдати не оголошували перемир`я. Війна стала ще напруженішою після величезних людських втрат під час битви на Соммі та Верденського бою і застосуванням отруйного газу.



Різдвяні перемир`я відображали поширення філософії "живи і дай жити іншим", коли піхотні підрозділи, що знаходились близько один від одного припиняли надагресивну поведінку, і організовувались у невеликі братерства, розмовляли чи обмінювались папіросами. Індоді, такі братерства дозволяли солдатам пройти між лініями щоб врятувати поранених та позбирати тіла загиблих товаришів; існувала мовчазна домовленість не стріляти в час перепочинку, тренувань, чи робіт на виду у ворога. Різдвяні перемиря мали особливе значення через кількість учасників і рівня їхньої участі ( навіть у дуже мирних секторах вважалося дивовижним, коли десятки чоловік відкрито збиралися в день) і трактується як символічний момент миру і гуманності в найжорстокіші часи історії людства.
(матеріал з Вікіпедії)



пʼятниця, 19 грудня 2014 р.

Церкви Св. Миколая

Головним місцем паломництва до Св. Миколая є італійське місто Барі куди у 1089 р. привезли мощі Св. Миколая.



Менш відомою є церква Сан-Ніколо аль Лідо у Венеції, де також є частина мощей Св. Миколая які в 1100 р. привезли до Венеції з Мир Лікійських. Церква розташована на острові Лідо який віддляє Венецію від Адріатичного моря. Пртягом століть Св. Миколай вшановувався у Венеції як покровитель мореплавців.



Загалом у Венеції є три церкви присвячені Св. Миколаю
Сан-Ніколо да Толентіно
Сан-Ніколо деї Мендіколі
Сан-Ніколо аль Лідо